Покерні комбінації: повний розбір усіх рук із прикладами та сценаріями

Турніри WSOP збирають десятки тисяч учасників із 80+ країн, онлайн-руми роздають мільйони рук на добу, а покерні стріми на Twitch стабільно тримають шестизначну аудиторію. При цьому більшість новачків сідають за стіл, засвоївши комбінації в покері за картинкою-шпаргалкою з пошукової видачі. Результат передбачуваний: гравець скидає фул-хаус, побачивши четверту одномасну на борді, не розуміючи, що його рука б’є флеш. Або йде олл-ін із трипсом, не помічаючи готового стріта в суперника.

Покерна рука завжди складається рівно з п’яти карт. У Техаському Холдемі гравцеві доступні сім (дві кишенькові плюс п’ять спільних), в Омасі дев’ять, у Стаді теж сім. Але підсумкова комбінація на розкритті – строго п’ятикарткова. Досвідчений гріндер зчитує найкращу п’ятірку за частки секунди; новачкові на це потрібні місяці практики. Різниця між ними – не талант, а системне знання рангів, вбите до автоматизму.

Тут розібрано всі десять покерних комбінацій за старшинством: від роял-флеша з імовірністю 0.00015% до старшої карти – найчастішого результату в п’ятикартковій роздачі. Для кожної руки – конкретні приклади, нюанси порівняння, типові помилки та живі ситуації за столом.

Матеріал, викладений на цій сторінці, призначений для осіб, старших за 21 рік. Читачам, які не досягли потрібного віку, необхідно залишити портал Protocol.ua. Пост розміщений виключно з ознайомлювальною метою і не є рекламою казино, покер-румів та організаторів букмекерської діяльності.

Пограти в онлайн-покер можна на сайті VBET – одному з небагатьох легальних покер-румів в Україні.

Таблиця покерних комбінацій

Зведена таблиця – усі комбінації в покері за старшинством, від найсильнішої до найслабшої. Імовірності наведено для стандартної п’ятикарткової роздачі з колоди на 52 карти.

У п’ятикартковому покері приблизно у 92% випадків гравець не збере нічого сильнішого за пару. Усе, що вище двох пар, трапляється нечасто. Саме тому досвідчені гравці ухвалюють більшість рішень у зоні «пара проти пари», де все визначають кікер і позиція за столом. Тепер розберемо кожну руку докладно.

1. Роял-флеш (Royal Flush)

П’ять старших карт однієї масті: A-K-Q-J-10. Формально це не окремий ранг, а частковий випадок стріт-флеша – просто його старша версія. Проте в покерній культурі роял-флеш виокремлюють особливо: це абсолютна стеля, рука, яку неможливо побити.

Приклад: A♠ K♠ Q♠ J♠ 10♠

Імовірність зібрати таку руку в п’ятикартковій роздачі – 1 до 649 739. У Техаському Холдемі шанси трохи вищі завдяки семи доступним картам, але це все одно подія з розряду «раз у житті». Багато професіоналів із десятками тисяч годин за столами жодного разу не закривали роял у значущій роздачі.

Цікавий нюанс: якщо два гравці одночасно збирають роял-флеш різних мастей (теоретично можливо лише у Стаді, але не в Холдемі чи Омасі), банк ділиться порівну. Масть не впливає на старшинство комбінацій у жодному стандартному форматі.

2. Стріт-флеш (Straight Flush)

П’ять послідовних карт однієї масті. Якщо старша карта в послідовності – туз, це вже роял-флеш. Будь-який стріт-флеш б’є каре, фул-хаус і все, що нижче. Відмінність від звичайного стріта – у масті: усі п’ять карт належать одній.

Приклад: 7♥ 8♥ 9♥ 10♥ J♥

Два стріт-флеші між собою порівнюють за старшою картою: 9-хай програє Q-хай. У Холдемі два стріт-флеші за одним столом – величезна рідкість: для цього на борді мають лежати три або більше одномасних карт поспіль.

Мінімальний стріт-флеш – A-2-3-4-5 однієї масті, так зване «сталеве колесо» (steel wheel). Туз тут грає як одиниця, тому ця рука програє будь-якому іншому стріт-флешу, але все одно знищує каре.

3. Каре (Four of a Kind)

Чотири карти одного номіналу. П’ята – кікер, який грає, якщо каре цілком лежить на борді (у Холдемі таке трапляється вкрай рідко, але можливо).

Приклад: J♠ J♥ J♦ J♣ 3♠

Частота появи – приблизно одна роздача з чотирьох тисяч. У живій сесії за повним столом можна провести кілька годин, перш ніж побачити каре бодай в одного з учасників. В онлайні завдяки високій швидкості роздач воно прилітає відчутно частіше.

Каре старших карт б’є каре молодших: каре валетів програє каре королів. Кікер при каре грає лише в одному екзотичному випадку – коли всі чотири карти одного рангу лежать на спільному борді. Тоді банк забере той, чия п’ята карта старша.

4. Фул-хаус (Full House)

Трійка плюс пара в одній руці. У покерному сленгу фул-хаус часто називають «човном» (boat) або «повним будинком». Руку записують за старшинством трійки: «королі на дев’ятках» – три королі й дві дев’ятки.

Приклад: K♣ K♥ K♦ 9♠ 9♥

Порівняння двох фул-хаусів – джерело плутанини в новачків. Першою завжди порівнюють трійку. Три десятки з двома тузами програють трьом валетам із двома двійками. Парна частина починає грати лише при збігу трійки, а таке в Холдемі трапляється нечасто.

У Техаському Холдемі «човен» нерідко приносить великі банки саме тому, що його складно покласти супернику в діапазон. Коли на борді лежить пара, більшість опонентів думають про трипс або дві пари. Кишенькова пара, що збіглася з однією зі спільних карт за іншої пари на борді – чудово замаскований фул-хаус, з якого можна вичавити максимум.

5. Флеш (Flush)

П’ять карт однієї масті, не вишикуваних у послідовність. Якби вони йшли поспіль, це був би стріт-флеш. Флеш поступається фул-хаусу й каре, але б’є стріт, трійку і все, що нижче.

Приклад: 3♣ 7♣ 10♣ J♣ A♣

Два флеші порівнюють почергово, починаючи зі старшої карти. Якщо старші збігаються – дивляться другі, потім треті, і так далі. Флеш із тузом на чолі (натс-флеш, nut flush) – максимальна версія цієї комбінації. Він програє тільки фул-хаусу, каре або стріт-флешу.

Типова пастка для початківців – переоцінка дрібного флеша. Гравець зайшов із 4♦–6♦, на борді три бубнові карти, і здається, що банк уже в кишені. Але опонент зайшов з A♦–3♦ і теж закрив флеш, причому старший. У Холдемі, якщо на столі лежать три одномасні карти, флеш може виявитися в кількох учасників одразу, і банк забере той, чия карта цієї масті старша. Тому дрібне флеш-дро – підступна рука: масть може закритися, а банк усе одно піде супернику.

Окремий термін – «флеш-дро» (flush draw): чотири одномасні карти, бракує п’ятої. Закрити дро на терні або рівері – один із найпоширеніших сценаріїв у Холдемі. Імовірність дотягнути на одній карті – приблизно 19.1%, або 4 до 1 проти.

6. Стріт (Straight)

П’ять карт поспіль, кожна наступна на один щабель вища за попередню. Масті ролі не грають: якби всі п’ять належали одній масті, це був би стріт-флеш. Стріт б’є трійку і все, що нижче. Він програє флешу, фул-хаусу та решті старших комбінацій.

Приклад: 9♣ 10♠ J♦ Q♥ K♣

Туз у стріті грає двояко. У комбінації A-K-Q-J-10 (бродвей) він стоїть на вершині послідовності. У зв’язці A-2-3-4-5 (колесо, wheel) туз рахується за одиницю. Бродвей – максимальний стріт. Колесо – мінімальний. Обидва цілком легітимні.

А от «закільцювати» туза посередині не можна. Рука Q-K-A-2-3 не вважається стрітом за жодними правилами. Багато гравців-початківців вважають таку руку стрітом, особливо ті, хто прийшов із домашніх партій із саморобними правилами.

Два стріти порівнюють за старшою картою послідовності. Стріт до вісімки програє стріту до валета. Якщо старші карти збігаються – банк ділиться.

7. Сет і трипс (Three of a Kind)

Три карти одного номіналу. Сьома за силою комбінація, але за столом вона трапляється регулярно, і банки на ній нерідко бувають великими. Ключовий момент – два принципово різні шляхи до трійки, і їх корисно розрізняти.

Приклад: Q♠ Q♥ Q♦ 4♣ 9♥

Сет – на руках кишенькова пара, а третя карта того самого рангу прийшла на борд. Дві карти, що збіглися, заховані в руці, опонент їх не бачить. Це робить сет украй оманливим: суперник рідко кладе трійку в діапазон опонента, бо парна карта на столі всього одна.

Трипс – зворотна ситуація: на борді лежить пара, а третя карта того самого номіналу опинилася в чиїйсь руці. Тут розклад менш вигідний: пару на столі бачать усі, і досвідчений опонент завжди враховує ймовірність трійки в чужому діапазоні. Крім того, при трипсі кікер цілком залежить від другої кишенькової – якщо вона слабка, на шоудауні це може коштувати банку.

За рангом обидві руки ідентичні. Але за прихованістю та прибутковістю сет значно переважає трипс. Професіонали вважають його однією з найгрошовитіших комбінацій у Холдемі саме завдяки маскуванню.

8. Дві пари (Two Pair)

Дві пари різного номіналу плюс п’ята карта (кікер). Одна з найбільш «робочих» комбінацій у Холдемі: досить сильна, щоб вигравати банки, але водночас вразлива перед старшими руками. Саме на двох парах новачки роблять більшість дорогих помилок.

Приклад: J♠ J♦ A♥ A♣ 3♠

Головна хиба – порівнювати дві пари «сумарно». Гравець із дамами й трійками інколи думає, що його рука слабша за валетів із десятками, бо «у того ж обидві пари пристойні». Насправді порівняння завжди починається зі старшої пари. Дами б’ють валетів, і на цьому все закінчується. Молодша пара вступає у гру лише при збігу старших.

Якщо обидві пари збігаються (наприклад, дами й шістки в обох), результат вирішує кікер – п’ята карта. Ситуація нерідка в Холдемі, де борд спільний і частина комбінації в усіх однакова.

9. Пара (Pair)

Дві карти одного номіналу. Найчастіша «зібрана» комбінація: пара або краще приходить майже в кожній другій роздачі.

Приклад: K♣ K♦ 10♠ 7♥ 3♣

У Холдемі пара – поняття неоднорідне, і її сила безпосередньо залежить від борду. Оверпара – кишенькова пара, старша за будь-яку карту на столі (наприклад, кишенькові королі при борді Q-8-3). Топ-пара – одна з кишенькових карт збіглася зі старшою картою борду. Середня пара і нижня пара – збіг із другою або третьою картою флопу відповідно.

Різниця між типами пар безпосередньо впливає на стратегію. Оверпара й топ-пара з сильним кікером – руки, з якими можна комфортно ставити на велью (value bet). Нижня пара без позиції – рука для обережного чека або скидання під тиском.

Якщо у двох гравців однакова пара, банк вирішує кікер. Саме тому в Холдемі така важлива друга кишенькова карта: пара королів із тузовим кікером (K-K-A) кардинально відрізняється від пари королів із четвіркою (K-K-4). Перша рука впевнено ставить три вулиці, друга потрапляє у складні ситуації.

10. Старша карта (High Card)

Жодної пари, жодного збігу, жодної послідовності. Просто п’ять розрізнених карт, найстарша з яких визначає силу руки. Імовірність не зібрати нічого в п’ятикартковій роздачі – трохи більша за 50%. Інакше кажучи, це найпоширеніший результат.

Приклад: A♦ K♣ J♠ 9♥ 3♦

Ace-high (старший туз) – найсильніший варіант цієї руки. King-high програє ace-high, queen-high програє king-high, і так далі. Якщо старші карти збігаються, порівняння переходить до другої, третьої й далі за ланцюжком.

На практиці забирати банки зі старшою картою можна єдиним способом – змусивши всіх суперників скинути. Блеф і напівблеф перетворюють «ніщо» на прибуткову руку. У Холдемі ace-high на рівері нерідко виявляється найкращою рукою при чеку обох опонентів, але активно ставити з нею ризиковано.

Як порівнюють однакові комбінації в покері

Зібрати одну й ту саму покерну комбінацію можуть кілька учасників роздачі. У Холдемі п’ять спільних карт на борді доступні всім, тому збіги – норма, а не виняток. Хто забере банк у таких випадках, визначають два принципи: кікер і спліт-пот.

Кікер: побічна карта, яка вирішує все

Кікер (kicker) – побічна карта, яка не входить до основної частини комбінації, але може вирішити результат роздачі. Простий приклад: при парі королів решта три карти і є кікерами. Якщо у двох опонентів однакова пара, перемагає той, чий кікер старший.

Кікер грає при старшій карті, парі та двох парах. У трійці він теж формально присутній, але ситуація, коли у двох трипс одного рангу і справа доходить до побічних карт – рідкість. У каре кікер може зіграти, тільки якщо всі чотири карти одного номіналу лежать на борді. У флеші, стріті, фул-хаусі, стріт-флеші й роял-флеші кікер ролі не грає: усі п’ять позицій у комбінації вже зайняті.

Часта помилка – вважати, що кишенькова карта, яка не увійшла до п’ятикарткової руки, на щось впливає. Борд: A♥ A♠ K♥ Q♠ J♦. Гравець із 9♥3♣ і гравець із 7♠2♦ отримують ідентичну п’ятикарткову руку: A-A-K-Q-J. Ані дев’ятка з трійкою, ані сімка з двійкою до фінальної комбінації не входять. Результат – поділ.

Спліт-пот: коли банк ділиться

Якщо після порівняння всіх п’яти карт руки цілком ідентичні, банк ділиться порівну. Таку ситуацію називають спліт-пот (split pot).

Найтиповіший випадок – найкраща можлива рука цілком лежить на борді. Якщо спільні карти утворюють стріт A-K-Q-J-10 і жоден з учасників не може його поліпшити, усі гравці, що залишилися в роздачі, поділять банк.

Інший поширений випадок – дзеркальні стартові руки. Два гравці з A♥J♣ і A♠J♦ на більшості бордів зберуть абсолютно однакову покерну комбінацію, бо масть не дає переваги. Виняток – борд із чотирма або п’ятьма картами однієї масті: тоді один із них може закрити флеш, а другий ні.

У турнірах спліт-пот на баблі (порозі призової зони) – окрема драма. Два гравці ділять банк, але третій вилітає, не отримавши нічого. Математика ICM робить такі роздачі особливо болісними для того, хто програв.

Типові помилки новачків

Більшість помилок із комбінаціями роблять не через дурість, а через неуважність або неправильно завчені правила. Ось шість найпоширеніших.

Не враховують кікер

Борд: A♥ J♣ 8♦ 5♠ 3♥. В одного гравця на руках A♠–4♥, у другого – A♦–K♣. Обидва влучили в пару тузів і обидва впевнені у своїй руці. Але на шоудауні п’ятикарткова рука першого – A-A-J-8-5, а в другого – A-A-K-J-8. Король б’є п’ятірку, і весь пот іде другому. Покеристи-початківці часто не звертають уваги на другу кишенькову карту, а саме вона і є кікером, який вирішує результат за однакових пар.

Думають, що дві пари б’ють трійку

Логіка недосвідченого гравця: «Дві пари – це ж дві штуки, а трійка – одна, отже, дві пари сильніші». Ні. Трійка (сет або трипс) стоїть вище за дві пари в таблиці комбінацій. Три карти одного рангу б’ють будь-які дві пари, навіть тузів із королями.

Не помічають, що грає борд

На борді A♥ K♠ Q♦ J♣ 10♥ – готовий бродвей. Дилетант із кишеньковими 9♦–8♣ не розуміє, що його карти не входять до найкращої п’ятикарткової руки, і думає, що в нього стріт «через дев’ятку». Насправді найкраща рука – стріт на борді, і вона однакова для всіх. Пот ділиться.

Зібрали флеш на спареному борді

Гравець закрив флеш і ставить агресивно. Але борд спарився – наприклад, 7♥ 7♦ K♦ 3♦ 9♠ – а отже, в опонента може бути фул-хаус або навіть каре. Флеш програє і одному, і другому. Гравці-початківці часто випускають з уваги, що пара на борді різко знецінює флеш.

Намагаються зібрати «три пари»

Кишенькові 8♠–8♥, на борді дві інші пари. Гравець без досвіду вважає, що в нього «три пари», і впевнений у силі руки. Такої комбінації не існує. Покерна рука – це найкращі п’ять карт із доступних: у цьому разі дві старші пари плюс кікер. Третя пара просто не поміститься.

Переоцінюють дрібний флеш

Борд: K♦ 9♦ 2♦ J♣ 7♠. Гравець із 4♦–6♦ закрив бубновий флеш і агресивно ставить. Але опонент зайшов з A♦–Q♦ і теж зібрав флеш, тільки старший: його бубновий туз перебиває шістку. У Холдемі, якщо на столі три одномасні карти, флеш може виявитися в кількох гравців одразу, і пот забере той, чия карта цієї масті вища. Дрібний флеш – підступна рука: масть закрилася, а гроші все одно поїхали до суперника.

Дро: незакриті комбінації в покері

Дро (draw) – ситуація, коли до готової комбінації бракує однієї або двох карт. Дро – не комбінація сама по собі, а проміжний стан руки, з яким потрібно ухвалювати рішення: скинути чи доплатити за шанс закрити комбінацію. Розуміння дро та кількості аутів (карт, які підсилять руку) – основа покерної математики.

Флеш-дро (Flush Draw)

Чотири карти однієї масті, бракує п’ятої. Один із найчастіших і найсильніших типів дро в Холдемі.

Якщо старша карта флеш-дро – туз, це натсове флеш-дро: при закритті масті рука гарантовано стане найсильнішим флешем за столом. Дрібне флеш-дро (наприклад, 4♦–6♦) небезпечніше: масть може закритися, але опонент зі старшою бубною забере банк.

Двосторонній стріт-дро / OESD (Open-Ended Straight Draw)

Чотири карти поспіль, які можна добудувати до стріта з обох боків. Вісім аутів.

Гатшот (Gutshot)

Стріт-дро з «діркою» посередині: бракує однієї конкретної карти всередині послідовності. Чотири аути – удвічі менше, ніж у OESD.

Гатшот слабший за OESD і часто не вартий доплати. Але в нього є прихована перевага: якщо стріт усе ж закриється, опоненту важко його прочитати, бо дошка не має «стрітового» вигляду.

Бекдор-дро (Backdoor Draw)

До готової комбінації бракує двох карт – потрібно влучити і на терні, і на рівері. Наприклад, після флопу на руках і на борді три карти однієї масті (бекдор-флеш-дро): до флеша потрібні ще дві відповідні масті поспіль. Або три карти до стріта (бекдор-стріт-дро): треба спіймати дві, яких бракує, на наступних вулицях.

Самі по собі бекдор-дро рідко виправдовують колл. Але в сукупності з іншими чинниками (позиція, оверкарти, часткове дро) вони збільшують загальне еквіті руки й можуть схилити рішення в бік продовження.

Часті запитання